"Рідного слова сіяч": відзначення 185-річчя від дня народження І. Нечуя-Левицького

До відзначення 185-річчя від дня народження І. Нечуя-Левицького я підготувала захід "Рідного слова сіяч", в якому з десятим класом нашої школи інсценізували уривки повісті «Кайдашева сім'я». 

У цій виставі мої семикласники були наймолодшим поколінням Кайдашів.

 Лаврін і Карпо обговорюють дічат: 
— То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.

— Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, — сказав Карпо.

— То бери Химку. Ця як брикне, то й перекинешся, — сказав Лаврін.

— Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє...

 — А чого це ви поставали, та руки позгортали, та ще й верзете бог зна що? — загомонів Кайдаш до синів.

А потім почалися сварки

 Не менш колоритними персонажами Нечуя-Левицького є баба Параска і баба Палажка.